Елементи спеціалізованої ринкової інфраструктури
Обмен учебными материалами


Елементи спеціалізованої ринкової інфраструктури



Охарактеризуємо складові спеціалізованої інфраструктури.
Банки - це найбільші товарно-кредитні посередники, які обслуговують рух капіталів та грошей. Слово "банк" походить від італ. banco - лавка, стіл. Перші банки працювали в італійських містах Венеція та Генуя в XIV-XV ст., виконуючи функцію посередників у здійсненні платежів.

Сучасні банки акумулюють грошові кошти й інші нагромадження (цінні папери, золото), надають кредити, здійснюють грошові розрахунки між суб'єктами економіки, випускають власні цінні папери, виконують операції з валютою та коштовними металами.

Банківська система в більшості країн, у тому числі і в Україні, є дворівневою, до її складу входять центральний банк (1-й рівень) та значна кількість комерційних банків (2-й рівень).

Центральний банк - некомерційна установа, що володіє винятковим правом емісії грошей та регулює фінансово-кредитну систему в інтересах національної економіки. В Україні центральним банком є Національний банк України (НБУ), до функцій якого належать:

- здійснення грошово-кредитної політики з метою забезпечення стабільності грошово-кредитної системи;

- управління державним боргом;

- проведення грошової емісії готівки;

- кредитування комерційних банків;

- регулювання обсягів безготівкових грошей;

- регулювання обсягів іноземної валюти та золота.

Комерційні банки - це фінансово-кредитні установи, які акумулюють кошти фізичних осіб і підприємств та надають їх у кредит.

Комерційні банки класифікують:

1) за формою власності - державні, акціонерні, кооперативні, змішані;

2) за територіальним розташуванням - загальнонаціональні та регіональні;

3) за видами операцій - спеціалізовані (обслуговують певні галузі або сфери економіки та виконують обмежені функції) й універсальні (здійснюють операції в широкому діапазоні).

Комерційні банки виконують три групи операцій:

1) пасивні - залучення грошей;

2) активні - використання ресурсів;

3) комісійні - надання послуг.

Діяльність інвестиційних фондів спрямована на довгострокове кредитування клієнтів. До їх функцій належать:

- випуск і продаж власних цінних паперів з метою об'єднання коштів приватних осіб та підприємств;

- вкладання у цінні папери інших підприємств отриманих коштів;

- обмін приватизаційних сертифікатів громадян на власні кошти у процесі приватизації державного майна та розміщення їх в акціях підприємств недержавної форми власності.

Трастові фонди (довірчі товариства)здійснюють таку діяльність:

- вкладають кошти клієнтів за їх дорученням у цінні папери;

- частину отриманого доходу виплачують власнику майна;



- за дорученням підприємств або фізичних осіб управляють майном.

Страхові компанії здійснюють страхування майна, життя, здоров'я, відповідальності та ін., даючи змогу людям знизити ризик діяльності.

У страховій справі, як і в банківській системі, будь-які позитивні зміни мають спиратись на достатній рівень власного капіталу, а він є незначним. Тому поряд з поки що слабкою власною активністю щодо зростання обсягу капіталу має місце примусовий державний вплив на процеси капіталоутворення. При цьому сумарні активи всіх українських страхових компаній залишаються меншими, ніж, наприклад, капітал однієї невеликої німецької компанії.

Іноземний капітал поки що не відіграє суттєвої ролі в діяльності страхових компаній. Здійснюються протекціоністські заходи щодо проникнення іноземних страхувальників на український ринок. З одного боку, це виправдано потребою створення умов для формування сильного вітчизняного страхувальника. Водночас рівень концентрації страхової справи у розвинених країнах настільки високий, що за існуючих темпів капіталоутворення українські страхувальники у найближчому майбутньому не наблизяться до міжнародних стандартів. З огляду на вступ України до Світової організації торгівлі, можна прогнозувати активне проникнення на вітчизняний страховий ринок потужних іноземних страхових фірм.

Фондові біржі - це установи, які спеціалізуються на купівлі-продажу цінних паперів. Спочатку на фондових біржах продавали лише державні облігації, а з розвитком акціонерних товариств у обіг увійшли акції. Основними функціями фондової біржі є:

1) допомога в поповненні державного бюджету чи в розрахуванні з державним боргом (випускаються державні облігації, які продаються на біржі);

2) забезпечення припливу капіталів у сфери, що мають максимальну віддачу, сприяє розвитку прибуткових підприємств і витісненню з ринку слабких;

3) визначення показників ділової активності (за показниками курсу акцій можна зробити висновки про стан національної економіки та спрогнозувати її майбутнє);

4) забезпечення підприємствам можливості отримати додаткові інвестиції (реалізація цінних паперів часто буває вигіднішою, ніж банківське кредитування).

Торгівля проводиться за типом аукціону - на відкритих торгах право на угоду отримує той, хто запропонує максимальну ціну.

Біржі існують у формі акціонерних товариств (Велика Британія, Сполучені Штати Америки, Японія) чи держаних установ (Німеччина, Російська Федерація, Україна, Франція).

Є державний контроль за учасниками біржової торгівлі. У багатьох випадках до біржової торгівлі допускають акції лише тих підприємств, які відповідають вимогам щодо обсягів продажу, чисельності акціонерів, прибутку та ін. Державні установи розробляють спеціальні закони, що регулюють діяльність фондових бірж.

Товарна біржа - це господарське об'єднання продавців і посередників, які здійснюють оптову торгівлю товарами за стандартними зразками, тим самим прискорюючи, полегшуючи та здешевлюючи торговельні угоди.

На біржі реалізуються тільки стандартні товари, ціни на які залежать від багатьох факторів:

- енергоносії - від обсягу їх формування, рівня потреб та ін.;

- сільськогосподарська продукція (м'ясо, зерно) - від урожаю, погодних умов, розмірів тощо;

- метали (золото, срібло) - від обсягів добування, політичної ситуації, пропозиції, попиту.

Учасниками біржової торгівлі можуть бути інвестиційні компанії, банківські установи, підприємства, фізичні особи тощо. Розрізняють такі види бірж:

- універсальні, на яких реалізується багато видів товарів;

- спеціалізовані - реалізується один вид товару (біржі кольорових металів, нафтові біржі).

Найпоширеніші спеціалізовані біржі, а найбільш прийнятна форма їх організації - акціонерні товариства.

Доцільно дати кілька визначень щодо учасників біржі та контрактів.

Дилери - посередники, які діють за свій рахунок і від власного імені та отримують винагороду у вигляді різниці між цінами купівлі та продажу.

Брокери - посередники, котрі працюють за дорученням клієнта за Його рахунок і отримують дохід у вигляді комісійних.

Маклери - штатні працівники біржі, які регулюють порядок здійснення торгів.

Форвардний контракт містить зобов'язання продавця здійснити поставку певного товару у визначений строк, а також обов'язок покупця сплатити за товар певну суму грошей у момент підписання контракту.

Ф'ючерсний контракт - угода про придбання або продаж товару у майбутньому за ціною, яку визначає біржа. Цей контракт допомагає його учасникам застрахувати свій дохід від можливих втрат, пов'язаних із коливаннями цін.

Служби зайнятості (біржі праці) регулюють попит і пропозицію на ринку праці і є посередниками між підприємцями та працівниками при прийнятті на роботу. Вони мають різні назви і форми: товариства з питань працевлаштування, бюро, контори та ін.

Служби зайнятості можуть бути державними або приватними. Вони виковують такі функції:

- реєструють безробітних;

- виплачують допомогу з безробіття;

- аналізують ситуацію на ринку праці;

- здійснюють перекваліфікацію працівників;

- надають позики для відкриття власного бізнесу. Пенсійні фонди акумулюють внески фізичних осіб з метою

збільшення їх майбутньої пенсії.


Последнее изменение этой страницы: 2018-09-12;


weddingpedia.ru 2018 год. Все права принадлежат их авторам! Главная